Топ міфів
про антибіотики

Антибіотики — сильна річ, при правильному використанні. Але, незважаючи на те, що людство використовує їх вже десятки тисяч років, ми знаємо про них неприпустимо мало. Їх або бояться, або сприймають як важку артилерію, здатну впоратися з будь-якою хворобою.

А так як люди не люблять хворіти і не люблять ходити до лікаря, то часто самостійно призначають собі антибіотики. Наприклад, застудившись. Щоб зруйнувати небезпечні стереотипи, ми зібрали топ сучасних хибних уявлень про антибіотики.

Антибіотики, а точніше, відповідно до сучасної медичної літератури, антимікробні препарати, пригнічують ріст мікроорганізмів — бактерій. Віруси ж загалом і грип зокрема — небілкові форми життя. Якщо простіше: антибіотики борються з живим, а віруси не живі.

Тож не потрібно звертатися до антибіотиків при кашлі, болю в горлі, нежиті або інших симптомах вірусної інфекції. У таких випадках потрібно звертатися до лікаря. Іноді, при неправильному лікуванні, вірусні інфекції можуть ускладнитися бактеріальними. Тоді лікар і може призначити антибіотики.

І ще: не потрібно тиснути та вимагати антибіотики, якщо медпрацівник каже, що вони не потрібні. Тільки у нього є компетенція їх призначати.

Або допивати той, що залишився: свій або чийсь. Щоб обрати антибіотик, спочатку потрібно здати клінічний аналіз крові. Тільки лікар може правильно інтерпретувати його результати, ідентифікувати збудника інфекції — і поставити діагноз. Тільки лікар знає з чим сумісний чи несумісний якийсь конкретний антибіотик. Тільки він знає скільки треба бути приймати препарат, щоб одужати.

Люди без медичної освіти і потрібного досвіду просто не можуть самі оцінити всі ці аспекти, їх важливість та взаємозв'язок. Тому, відповідь сусіду, який пропонує відкладену на чорний день пластинку препарату зі словами: «У мене в онуки теж тиждень температура трималася, а оце допомогло» одна — категорична відмова і посилання на цю статтю.

Зникнення симптомів може бути оманою, адже бактерії мають шанс все ще залишатися в організмі. Поліпшення самопочуття не завжди означає, що інфекція повністю пройшла. Лікар, який призначив курс, призначив його не просто так, а виходячи з багатьох чинників і свого досвіду.

Ідеальної тривалості курсу лікування немає — вона варіюється у різних людей і залежить, в тому числі, від того, якими антибіотиками людина лікувалася у минулому. Тож лікаря варто слухати та чути: завжди закінчувати призначений курс, навіть якщо почуваєш себе відмінно, симптоми зникли і хочеться стрибати від радості.

Сучасні антибіотики не впливають на імунну систему. Тут, скоріше, бувають винні не препарати, а те, проти чого вони працюють: саме бактеріальна інфекція послаблює імунітет в процесі їх взаємної боротьби. А антимікробні препарати допомагають імунній системі знищити збудника хвороби.

І так, і ні. Але в цьому відношенні «так» стосується лише визначеного переліку інфекційних захворювань. Наприклад, у твоєї дитини коклюш, а в сім'ї є ще одна дитина до одного року, яка ще не вакцинована по віку — їй призначать профілактичний курс антибіотикотерапії. Або ж дитина вчиться в школі, і у її однокласника виявили менінгококовий менінгіт. Але навіть у таких надзвичайних ситуаціях рецепт на антибіотики, після відповідних дій (наприклад, визначення епідеміологічних даних та даних щодо вакцинації)досліджень, повинен виписати лікар. А для загальної профілактики краще пам'ятати, що у міцного здоров'я є тільки троє союзників: гігієна, спорт і презервативи.

Насправді це високоспецифічні ліки. Протимікробні препарати — не тільки основа для лікування пацієнтів від потенційно смертельних хвороб. Вони дозволяють проводити такі складні процедури, як хірургічні операції і хіміотерапія з набагато меншим ризиком. Проте, систематичне зловживання і надмірне використання цих препаратів у медицині та виробництві продуктів харчування поставило під загрозу всі країни — і тепер людство зіткнулося з проблемою антибіотикорезистентності.

У світі існує 1.5 мільйонів бактерій і 180 антибіотиків, що поки працюють, кожен — від якоїсь певної групи мікробів. Якщо не йти до лікаря, а обирати антибіотик самостійно, з великою ймовірністю, можна зробити собі тільки гірше. А з абсолютною вірогідністю — гірше людству.

При неправильному і безконтрольному використанні антибіотиків, мікроби навчаються, більш того, вони спілкуються і передають набуті знання іншим бактеріям, навіть іншим видам бактерій. Вони вчаться, адаптуються і стають стійкими до препаратів. Стають супербактеріями. Це і називається антибіотикорезистентністю. Саме цю проблему ВООЗ називає однією з основних загроз для людства. Якщо продовжити безвідповідально поводитися з антибіотиками, незабаром вони зовсім перестануть працювати і ми залишимося з бактеріями один на один.

Щоб призупинити темпи розвитку резистентності та допомогти антибіотикам ще поборотися з мікробами, запам'ятайте основне правило: призначати антибіотики — справа лікаря!