Будьмо здорові: Всесвітній тиждень поінформованості про антибіотики

У 2015 році 68-ма Всесвітня асамблея охорони здоров'я підтримала Глобальний план дій щодо стійкості до протимікробних препаратів. Його мета — сприяти глобальній обізнаності щодо протимікробних препаратів, способів їх застосування та ризиків стійкості до антибіотиків.

Хоча підвищення рівня знань людини щодо антимікробних препаратів та резистентності є важливим кроком, реальні та дієві зміни відбуваються лише тоді, коли до ініціативи долучаються цілі громади по всьому світу.

Всесвітня асамблея охорони здоров'я розробила глобальний план боротьби зі стійкістю до антибіотиків, який має стати основою для формування національних планів. Він складається з п'яти кроків:

покращити обізнаність та розуміння антибіотикорезистентності через ефективну комунікацію, освіту та практику;

зміцнити освітню та доказову бази шляхом спостереження та досліджень;

зменшити частоту зараження через ефективні заходи санітарії, гігієни та профілактики інфекцій;

оптимізувати використання антимікробних лікарських засобів для здоров'я людини та тварин;

Всесвітній тиждень поінформованості про антибіотики — один з важливих інструментів глобальної кампанії ВООЗ у боротьбі зі стійкістю до антимікробних препаратів. Він актуалізує проблему резистентності та пропонує всім країнам світу долучитися до її вирішення.

розробити економічну базу для стійких інвестицій, яка б враховувала потреби всіх країн, та збільшити інвестиції в розробку нових препаратів.

Щодня в усьому світі реєструють випадки захворювання понад мільйоном інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Правильне та послідовне використання презервативів — один із найефективніших методів захисту від ІПСШ, включно з ВІЛ та гонореєю, які вже демонструють високий рівень резистентності до лікування.

Це один із найефективніших та найдоступніших способів зменшити розповсюдження стійких до антибіотиків мікроорганізмів. Особливо це стосується медичних закладів, де пацієнтам з ослабленою імунною системою легше інфікуватися стійкими до антимікробних препаратів мікроорганізмами.

У деяких країнах понад 40% інфекцій обумовлені бактеріями, стійкими до антибіотиків.

Резистентність бактерій до антибіотиків є природною частиною еволюції. Однак зловживання та надмірне використання антимікробних препаратів прискорює її розвиток.

Безвідповідальне вживання антибіотиків стосується як людей, які приймають препарати без призначення лікаря або для профілактики, так і тварин, яким люди дають антимікробні препарати, щоб пришвидшити ріст чи запобігти захворюванням.

Наразі стійкість до антибіотиків вже стала причиною неспроможності лікування хвороб, у разі виникнення яких призначається довгострокова терапія, таких як: туберкульоз, малярія, ВІЛ та інфекції, що передаються статевим шляхом. ВООЗ продовжує ретельно стежити за ситуацією, оперативно реагуючи на нові резистентні мікроорганізми. У 2019-му організація опублікувала новий перелік рекомендацій щодо призначення антибіотиків та розробила класифікацію антимікробних препаратів AWaRe.

За оцінками ВООЗ, у 2014 році було зареєстровано близько 480 000 нових випадків мультирезистентності до двох найпотужніших протитуберкульозних препаратів. Стійкість до антибіотиків при туберкульозі з розширеною резистентністю (XDR-TB) була виявлена у 105 країнах.

Станом на липень 2016 року стійкість збудників малярії до антимікробних препаратів першого вибору (на основі артемізиніну, комбінованої терапії, також відомої як АКТ) виявлено у 5 країнах: Камбоджі, Лаоській Народно-Демократичній Республіці, М'янмі, Таїланді та В'єтнамі. Якщо штами поширюватимуться на інші країни, то це стане серйозною проблемою та поставить під загрозу важливі наукові досягнення в боротьбі з малярією.

У 2010 році, 7% людей, які починали антиретровірусну терапію (АРТ) у країнах з низьким та середнім рівнями доходу, набули ВІЛ, що стійкий до АРТ. У країнах з високим рівнем доходу той самий показник становив 10–20%. Підвищення рівня резистентності ВІЛ має важливі економічні наслідки: противірусні препарати другого ряду в 3 рази дорожчі, ніж препарати першого; препарати третього ряду коштують у 18 разів більше.

Стійкість бактерій кишкової палички до стандартного лікування антибіотиками з групи фторхінолонів на сьогодні широко поширена. В деяких країнах така терапія неефективна для понад половини пацієнтів.

Резистентність до препаратів першого ряду для лікування інфекцій, спричинених золотистим стафілококом, розповсюджена по всьому світу. Люди, інфіковані MRSA (метицилін-резистентним золотистим стафілококом), на 64% частіше гинуть від хвороби, ніж люди з інфекцією, що викликана чутливими золотистими стафілококами.

Резистентність Klebsiella pneumoniae, поширеного типу кишкових бактерій, до антибіотиків групи карбапенемів (одна з найновіших груп антибіотиків) поширилася на всі регіони світу. Ці бактерії є основним збудником інфекційних хвороб, пов'язаних з наданням медичної допомоги (пневмонії, інфекції у новонароджених та пацієнтів інтенсивної терапії, інфекції крові). У деяких країнах через резистентність цей клас антибіотиків вже не діє на більш ніж половину Klebsiella pneumoniae, які викликали пневмонію.

Програма AWaRe — це глобальний план дій, що має стати основою для формування національних планів боротьби з антимікробною резистентністю. Також програма має допомогти до 2023 року вийти на встановлені показники: антимікробні препарати групи Access (доступу) повинні становити щонайменше 60% національного споживання. Дізнатися більше про нову класифікацію антибіотиків AWaRe можна тут, а ознайомитися з глобальним та національним планами різних країн можна тут.